• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка психолога

Емоції в житті дитини

Дошкільне дитинство – особливий період в розвитку дитини, коли розвиваються загальні здібності, необхідні кожній людині в будь-якому виді діяльності.

Зараз діти стали менш чутливими до почуттів інших, вони не завжди можуть зрозуміти їх, не можуть висловити й усвідомити свій внутрішній стан і свій настрій, і часто виявляють його в різкій формі. Звідси і виникають труднощі в стосунках з однолітками та дорослими. Також збідніла емоційна сфера є причиною затримки розвитку інтелектуальної сфери. Діти менше цікавляться чимось новим, в їхніх іграх відсутня творчість, а деякі зовсім не вміють гратись.

Емоції відіграють важливу роль в житті дитини. Виявляючись у поведінці, вони інформують дорослого про те, що дитині подобається, що дратує. По мірі того, як дитина росте, її емоційний світ стає різноманітнішим і багатшим.

До 3-х років емоційний розвиток дитини досягає такого рівня, що він може себе поводити зразково. Однак те, що діти здатні до так званої "хорошої поведінки”, ще не значить, що вона постійно буде такою.

Для молодшого дошкільника характерними є різкі перепади настрою, адже його емоційний стан залежить від фізичного комфорту. Якщо чотирирічний малюк дуже втомився чи переніс повний напруження день, він цілком може себе поводити, як менша віком дитина. І це є сигналом для дорослого, що в даний момент йому потрібна допомога та підтримка. На настрій малюка 3-4 років починають впливати взаємостосунки з однолітками та дорослими. Він починає оцінювати поведінку оточуючих людей.

До 4-5 років дитина стає більш витривалою фізично. Це стимулює розвиток психологічної витривалості. Знижується втомлюваність, фон настрою вирівнюється, стає більш стабільним, менш сприятливим до перепадів.

В дітей старшого дошкільного віку почуття панують над всіма їх сторонами життя. Дитина 6 років може бути стриманою і приховати страх, агресію, сльози. Але лише тоді, коли це дуже потрібно.

Найбільш сильним і важливим джерелом для хвилювань стають стосунки з іншими людьми – дорослими та дітьми. Потреба "бути хорошим” для оточуючих визначає поведінку дитини. Ця потреба визначає появу складних багатопланових почуттів: ревнощі, співчуття, заздрість.

Процес розпізнавання і передачі емоцій є складним і потребує від дитини певних знань, певного рівня розвитку. Діти звертають увагу головним чином на вираз обличчя, не помічаючи пантоміміку (жести, постава). Старші дошкільники мають ще недостатні уявлення про емоційні стани людини і їх прояви.

Емоції не розвиваються самі по собі. Змінюються установки особистості, її відношення до світу, і разом з ними формуються і змінюються емоції. Виховання через емоційні впливи – дуже тонкий процес. Основним завданням його є не пригнічення та викорінення емоцій, а правильне керування ними

Створюємо емоційне благополуччя дітей

Шановні батьки!

Виростити психічно здорову та емоційно стійку дитину Вам допоможуть наступні рекомендації

• Оточіть дитину атмосферою психологічного комфорту: відмовтесь від непорозумінь та конфліктів, категоричності, підвищених, необґрунтованих та незрозумілих вимог до дитини;

• Звільніть дитину від негативних переживань. Навчіться керувати власними діями та висловами;

• Збільшить емоційне спілкування з дитиною: цікавтесь її внутрішнім станом, переживаннями, бажаннями;

• Виявляйте любов до дитини обіймами, поглажуваннями, цілунками, ласкавим поглядом та теплим слово;

• Вселяйте віру дитини в її сили, можливості;

• Схвалюйте найменший успіх дитини, особливо невпевненої тасором’язливої;

• Будьте поруч з дитиною в її труднощах і радощах;

• Свої зауваження чи побажання висловлюйте тактовно;

• Будьте терпимі та доброзичливі.

Картинки по запросу разделительная линия для сайта


Як правильно підготувати дитину раннього віку

до вступу в дитячий садок?

1. Передусім слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі.

2. Готуючись до дитячого садка, докладно розкажіть малюку, що вдень він буде ходити до дитячого садка, а ввечері ви разом з ним будете займатися вдома цікавими справами.

3. Варто зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди. Для цього під час прогулянок покажіть будівлю дошкільного навчального закладу, ігрові майданчики; разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя в садочку. Не можна дитину залякувати садком, погрожувати: «Не слухатимеш – віддам у садочок». Це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати бажання в неї ходити до садка: «Якщо слухатимеш, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». Про вступ до садка треба говорити в сім'ї як про радісну, очікувану подію.

4. Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість в тому, що він потрібен вам!

5. Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Так діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.

6. Обираючи дитячий садок, звертайте увагу на вихователів. Чи хочете ви щодень приводити сюди свою дитину? Якщо так, робіть це впевнено.

Щоб полегшити звикання, познайомте сина чи доньку з майбутнім вихователем, поговоріть з ним так, щоб дитина чула про те, що ваш малюк уже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними. Слід викликати в дитини позитивні спогади про відвідування дошкільного закладу, бажання швидше підрости і піти в садочок.

7. Збираючись вести малюка до дитячого садка, домовтеся з вихователем, що певний час відвідуватимете його разом з дитиною, проте дослухайтеся до рекомендацій вихователя щодо цього.

Як допомогти дитині пережити період адаптації?

1. В перші дні перебування в дитячому садку залишайте дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час знаходження в дитсадку. Не запізнюйтесь, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.

2. Не поспішайте відразу забрати дитину додому. Побудьте з дитиною на ігровому майданчику, разом подивіться, як гуляють діти, чим займаються, як спілкуються один з одним та вихователем.

3. Відводячи малюка до дитячого садка, дайте йому улюблену іграшку, сказавши при цьому: «Якщо ти захочеш, щоб я про тебе подумала, візьми і притисни її до себе. І я відразу про тебе подумаю». Ілюзія керування батьками дуже важлива для малюка. Вона знижує реакцію стресу на нову ситуацію. Нехай іграшка ходить із дитиною кожен день і знайомиться з іншими, розпитуйте, що з іграшкою сталося в дитячому садку. Хто з нею дружить, хто ображав, чи не було їй сумно. Таким чином ви багато дізнаєтеся про те, як ваша дитина звикає до садочка.

4. Пограйтесь з дитиною домашніми іграшками в дитячий садок, де якась з них буде самою дитиною. Поспостерігайте, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і вирішіть проблеми дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.

5. Не хвилюйтесь і не показуйте своє хвилювання дитині. Не забувайте надавати дитині емоційну підтримку і показувати значимість для вас її нового статусу.

6. Утримуйтесь від шумних масових вистав, аби зменшити емоційне навантаження.

7. Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.

8. Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї труднощі, чого вона досягла.

9. Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї та оптимальний режим дня. Оберігайте нервову систему дитини!

10. Повідомте вихователів про особливі звички дитини, що вона любить, що ні, які має захоплення.

11. Придумайте ритуал «прощання» й зустрічайте дитину з посмішкою.

12. Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає. Ніколи не з’ясовуйте відносин з вихователем (щоб не трапилось!) у присутності дитини.

13. Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.

14. Найголовніше — почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь-якою складною ситуацією можна справитись, якщо її вирішувати, а не відкладати!

Головною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім'ї та дитсадку.

Пальчикові ігри

Пальчикові ігри — це інсценування яких-небудь римованих історій, казок з допомогою пальців. Багато ігор вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «угору», «вниз» тощо.
Діти від року до двох добре сприймають пальчикові ігри, що виконуються однією рукою.
Трирічні малюки вже освоюють ігри, які проводяться двома руками, наприклад, одна рука зображає будиночок, а інша — кішку, що вбігає в цей будиночок.

Пропонуючи малюку пальчикову гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, продумати вci рухи заздалегідь i поступово її повторювати. Особливу paдicть приносить дитині ситуація, коли вci члени сім‘ї разом відтворюють пальчикову гру. Спочатку вона може тільки спостерігати за тим, як батьки граються у пальчикову гру і поступово сама включиться в процес окремими звуками та рухами. Важливо, щоб вiдповiдна пальчиклва гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, гру присвячено весні протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, пов‘язана з певною подією, святом, періодом року. Можна виділити певний час для пальчикової гри. Наприклад, перед сніданком. Коли лунають слова з гри, гортань дитини вібрує, повторюючи вci звуки, спершу беззвучно, а через деякий час з‘являться відтворені склади i слова із запропонованої пальчикової гри. Hacтає i той момент, коли малюк разом з вами показує пальчикову гру з пальчиками.

У різних народів пальчикові ігри були поширені здавна. У Китаї поширені вправи з кам'яними і металевими кульками. Регулярні заняття з ними покращують пам'ять, діяльність серцево-судинної і травної систем, усувають емоційну напругу, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус. А в Японії широко використовуються вправи для долонь і пальців з волоськими горіхами. Прекрасний вплив робить перекочування між долонями шестигранного олівця. І у нас з дитинства вчили дітей грати в «Ладушки», «Сорока-білобока», «Козу рогату». Сьогодні фахівці відроджують старі ігри, придумують нові.

Про пальчикові ігри можна говорити як про чудову універсальну, дидактичну і розвиваючу методику. Методика і сенс даних ігор полягає в тому, що нервові закінчення рук впливають на мозок дитини і мозкова діяльність активізується. Для навчання в школі дуже важливо, щоб у дитини були добре розвинені м'язи дрібної моторики. Пальчикові ігри - хороші помічники для того, щоб підготувати руку дитини до письма, розвивати координацію. А для того щоб паралельно розвивалася і мова, можна використовувати для таких ігор невеликі віршики, лічилки, пісеньки. Впринципі, будь-які віршовані твори такого роду педагоги та батьки можуть самі «запропонувати на пальці». Завдяки пальчиковим ігорам дитина отримує різноманітні сенсорні враження, у неї розвивається уважність і здатність зосереджуватися. Такі ігри формують добрі взаємини між дорослим і дитиною.

Дуже важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикові ігри. Ігри ці дуже емоційні, захоплюючі. Вони сприяють розвиткові мовлення, творчої діяльності. Пальчикові ігри ніби відображають навколишній світ, явища природи, предмети, тварин, людей, їхню діяльність. У ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослих, активізують дрібну моторику рук. Тим самим виробляється жвавість, уміння керувати своїми рухами, концентрувати увагу на одному виді діяльності.

Методичні рекомендації до проведення пальчикових ігор

1) Перед грою з дитиною обговорити її зміст, відразу при цьому відпрацьовуючи необхідні жести, комбінація пальців, руху. Це не тільки дозволить підготує малюка до правильного виконання вправи, але і створить необхідний емоційний настрій.

2) Перед початком вправ діти розігрівають долоні легкими погладжуваннями до приємного відчуття тепла.

3) Усі вправи виконуються в повільному темпі, від 3 до 5 разів, спочатку правою рукою, потім лівою, а потім двома руками разом.

4) Виконуйте вправи разом з дитиною, при цьому демонструючи власну захопленість грою.

5) При виконанні вправ необхідно залучати, по можливості, всі пальці руки.

6) Необхідно стежити за правильною постановкою кисті руки, точним перемиканням з одного руху на інше.

7) Потрібно домагатися, щоб всі вправи виконувалися дитиною легко, без надмірного напруження м'язів руки, щоб вони приносили їй радість.

8) Всі вказівки даються спокійним, доброзичливим тоном, чітко, без зайвих слів. При необхідності дитині надається допомога.

9) В ідеалі: кожне заняття має свою назву, тривати кілька хвилин і повторюється протягом дня 2-3 рази.

10) Вибравши дві або три вправи, поступово замінюйте їх новими. Улюблені залишіть у своєму репертуарі і повертайтесь до них за бажанням малюка.

11) Ніколи не примушуйте. Спробуйте розібратися в причинах відмови, якщо можливо, ліквідуйте їх (наприклад, змінивши завдання) або поміняйте гру.

Види пальчикових ігор

У новонародженого ручки завжди стиснуті в кулачки, і якщо дорослий вкладає свої вказівні пальці в долоні дитини, той їх щільно стискає. Таким чином, малюка можна навіть небагато підняти. У міру дозрівання мозку цей рефлекс переходить в уміння хапати й відпускати.

Пальчикові ігри цікаві і корисні для кожного малюка. Коли мама для такої гри бере маля на руки, садить на коліна, обіймаючи, притримуючи, коли вона зворушує долоньку, бере його пальчики, погладжує або лоскоче, поплескує або розгойдує, дитина отримує масу необхідних для його емоційного інтелектуального розвитку вражень. Дитина з великим інтересом стежить за руками дорослого, дивиться, як «зайка ворушить вухами», як «павучок біжить» і з допомогою дорослого сам виконує різноманітні рухи. Тренування пальців рук уже можна починати у віці 6-7 місяців - робити масаж кисті рук і кожного пальчика, кожної його фаланги. Проводиться розминку і погладжування щоденно протягом 2-3 хвилин. Вже з десятимісячного віку проводять активні вправи для пальців рук, залучаючи в рух більше пальців, достатньою амплітудою.

Якщо ви займаєтеся з немовлям, який сам поки не робить довільних рухів пальцями, то потрібно допомагати. Але тут і ігри простіші - з розгинанням-загинанням окремих пальчиків, з невеликим масажем, з обмацуванням предметів різної форми і фактури.

Для деяких ігор можна одягати на пальчики паперові ковпачки чи малювати на подушечках пальців очки і ротик. Пальчикові ігри спонукають малят до творчості, і в тому випадку, коли дитина придумує до текстів свої, нехай навіть не дуже вдалі руху, його слід хвалити і, якщо можливо, показати свої творчі досягнення, наприклад, татові чи бабусі.

Ще важливе питання: Як розташуватись під час гри

Якщо для гри потрібна тільки одна ручка («Цей пальчик - дідусь», «Сорока»), це не дуже важливо, можна і збоку і перед малюком, а от коли починають працювати обидві руки, то спочатку краще взяти дитину на коліна, а з часом, коли дитина освоється і захоче показувати сама, тоді посадіть її навпроти себе чи збоку.

Сорока-білобока

Сорока-білобока кашку варила, діток годувала.

(Дорослий злегка лоскоче долоньку дитини)

Цьому дала, (Загинає мізинчик дитини)

цьому дала, (Загинає безіменний пальчик)

цьому дала, (Загинає середній пальчик)

цьому дала, (Загинає вказівний пальчик)

а цьому не дала: (Ворушить великий пальчик)

ти дров не носив, піч не топив, тобі каші не дамо! (Злегка лоскоче дитину)

На долоньках і на стопах є проекції всіх внутрішніх органів. І всі ці «бабусині казки» - не що інше, як масаж в грі.

Описуючи роботу «сороки - білобокі» на роздачі цієї самої каші діткам, не варто халтурити, вказуючи легким дотиком «цьому дала, цьому дала ..». Кожного «дитинку», тобто кожен пальчик вашого немовляти треба взяти за кінчик і злегка стиснути. Спочатку мізинчик: він відповідає за роботу серця. Потім безіменний - для хорошої роботи нервової системи та статевої сфери. Масаж подушечки середнього пальця стимулює роботу печінки; вказівного - шлунка. Великий палець (якому «не дала» тому що дрова не рубав, кашу не варив - тобі нічого немає! ») Не випадково залишають наостанок: він відповідальний за голову, сюди ж виходить і так званий «легеневий меридіан».Тому великий пальчик недостатньо просто злегка стиснути, а треба як слід «побити», щоб активізувати діяльність мозку і провести профілактику респіраторних захворювань.

Чоловічок

Варіант 1

Маленькі ніжки крокують по доріжці! Топ-топ, топ-топ. Крокують по доріжці.

Вказівний і середній пальці витягнути і опустити вниз, безіменний і мізинець притиснути до долоні великим пальцем.

Вказівний і середній пальці пересувати по поверхні столу, імітуючи рухи ніг. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім -. інший. Після цього - двома одночасно. Треба стежити за тим, щоб вказівний і середній пальці при виконанні сильно не згиналися.

Варіант 2
Початкове положення (див. варіант I).
Тільки тепер чоловічок «йде», високо піднімаючи «ноги» (вказівний і середній пальці), потім стоїть на одній «нозі» (спирається на середній палець, а вказівний підтягує вгору) , потім міняє положення - «ніг» - спирається на вказівний палець, а середній "підтягує вгору.

Вправа виконується кожною рукою по черзі, потім - двома руками одночасно.

Ось чоловічок йде по доріжці.

І високо піднімає він ніжки.

На одній нозі стоїть і по боках дивиться.

На іншу ногу встав, похитався і впав.

Моя родина

Підняти руку долонею до себе і відповідно з текстом вірша у певній послідовності пригинати пальці, починаючи з безіменного, потім мізинець, вказівний палець, середній і великий.

Перший пальчик - наш дiдycь,

Другий пальчик - то бабуся,

Третій пальчик - наш татусь,
А четвертий - то матуся,
А мізинчик - наш малюк,
Biн сховався тут.

Задрімав мізинчик трішки,
Безіменний - стриб у ліжко,
А середній там лежить,
Вказівний давно вже спить.
Вранці вci вони схопились враз -
В дитсадочок бігти час.
(По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося всіх інших - „будимо". Розкриваємо всі пальці „враз").

Миємо ручки

1. «Миємо ручки». Ритмічно потирати долоні, імітуючи миття рук.

Водичка, водичка, будем мати чисті ручки

2. «Струшуємо водичку з рук». Пальці стиснути в кулачок, потім випрямити пальчики і потрясти, як би струшуючи водичку.

Бризки - вправо, бризки - вліво!

Мокрим стало наше тіло!

Гроза

Краплі перші впали, (Злегка постукати двома пальцями кожної руки по столу)

Павуків перелякали. (Внутрішня сторона долоні опущена вниз; пальці злегка зігнути і, перебираючи ними,показати, як розбігаються павуки)

Дощик стукотить сильніше, (Постукати по столу всіма пальцями обох рук)

Пташки розлетілися хуткіше (Схрестивши руки, долоні з'єднати тильною стороною; махати пальцями, стислими разом).

Дощ полив як з відра, (Сильніше постукати по столу всіма пальцями обох рук)

Розбіглася дітвора. (Вказівний і середній пальці обох рук бігають по столу, зображуючи чоловічків; інші пальці притиснуті до долоні).

В небі блискавка блискає, (Намалюйте пальцем у повітрі блискавку)

Грім все небо крає. (Барабанити кулаками, а потім поплескати в долоні)

Ну а потім з хмари сонце (Підняти обидві руки вгору з розімкненими пальцями)

Знову подивиться нам у віконце!

Черепашка

(Рука стиснута в кулак. Великий палець зверху)

Моя черепашка в коробці живе, (Рука лежить на іншій долоні (або на долоні партнера по грі).

Купається в ванні, (Хвилеподібні рух кулаком в повітрі).

По столу повзе. ("Черепашка" повзе по іншій руці (своєї або партнера по грі).

Її на долоньці я буду носити, (Руки повертаються у вихідне положення.)

Вона не захоче мене вкусити (Негативний жест головою.)

Веселка

Гляньте: веселка над нами, (Намалювати рукою над головою півколо (маховий рух)

Над деревами, (Руки підняти вгору, пальці розімкнуті.)

Будинками, (Руки складені над головою дахом.)

І над морем, над хвилею, (Намалювати хвилю рукою.)

І трошки наді мною. (Доторкнутися до голови.)

Хованки

У хованки пальці грали

І голівки заховали.

Оце так, оце так. .

І голівки заховали.

Ритмічно згинати і розгинати пальці. Ускладнення: почергове згинання пальчиків на обох руках.

Пальчик-хлопчик

— Пальчик-хлопчик, де бродив?

— З цим братиком в ліс ходив,

З цим братиком борщ варив,

З цим братиком снідав,

З цим братиком співав.

Під час промовляння показати великі пальці на обох руках. Потім по черзі з'єднувати їх з рештою пальців.

Вулик

Ось маленький вулик, де бджоли сховалися.

Ніхто їх не побачить.

Ось вони показалися з вулика.

Одна, дві, три, чотири, п'ять!

З-з-з-з-з!

Пальці стиснути в кулак, потім відгинати їх поодинці. На останній рядок різко підняти руки вгору з розчепіреними пальчиками — бджоли відлетіли.

Капуста

Ми капусту рубимо, рубимо,

Ми капусту солимо, солимо,

Ми капусту тремо, тремо,

Ми капусту чавимо, чавимо.

Рухи прямими долонями вгору-вниз, почергове погладжування подушечок пальців, потерти кулачок об кулачок. Стискати і розтискати кулачки.

Човник

Дві долоньки притисну

І по морю попливу.

Пливи, човнику мій.

У порту не стій

Я вітрила підійму,

Синім морем попливу.

По хвилях бурхливих

До рибок красивих

Промовляючи перші рядки, дві долоні з'єднати човником і виконувати хвилеподібні рухи руками. На слова "вітрила підійму"підняти випрямлені долоні вгору. Потім імітувати рухи хвиль і рибок.

Рибки

Рибки граються, сміються

У чистенькому ставку.

То зійдуться, розійдуться

То зариються в піску.

Імітувати руками рухи рибок відповідно до тексту.

Доброго ранку!

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку, тобі і мені!

Пальці правої руки по черзі «вітаються» з пальцями лівої руки, торкаючись один одного кінчиками.

Хрущ

Я малий веселий хрущ,

Мене знає кожен кущ.

Маю я красиві вуса

І нічого не боюся!

Стиснути кулачок. Вказівний палець і мізинець розвести в різні боки, це «вуса». Під час читання вірша «ворушити вусами».

Віяло

В літню спеку віяло

Вітерцем повіяло.

З нами вітерець погрався –

І у віяло сховався.

Зображати руками віяло, потім сховати пальці в кулачок.

На роботу
Старший встав - не лінувався.
Вказівний за ним піднявся -
Розбудив сусід його.
Той - свого, а той свого.
Встали вчасно вci брати -
На роботу треба йти.
(Стиснути пальчики в кулачок. По черзі розгинати їх, починаючи з великого. А зі словами: „Встали вчасно вci..." широко розставати nальцi).

Пташенята в гнiздi

Полетіла пташка-мати
Малюкам жуків шукати.
А малята не літають -
Із гніздечка виглядають.
(Bci пальці правої руки обхопити долонею. Утворити „гніздо". Коли ворушити пальцями правої руки, створюється враження, що у „гнiздi" живі пташенята).

Kвіткa

Сяє сонечко привітне -
Kвіткa з пуп‘янки розквітне.
(Пучки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки круглясті, схожі на пуп‘янок. Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а пальці широко розставити по колу i трохи вигнути. Утворюється велика квіткa, що розпустилася).

Пальчикова гра «Півник»:

Півнику, півнику, де ти бував?

(Діти складають руки «човником»)

Під кущем калини зернята клював.

(Стукають пальчиком по долоні)

Півнику, півнику, де ти бував?

Я біля хатини на паркан злітав.

(Імітують махи крилами)

Півнику, півнику, де ти бував?

Рано – рано вранці сонечко вітав.

(Піднімають руки вгору)

Півнику, півнику, де ти бував?

Я маленьких діток піснею звеселяв.

(Плескають в долоні)

-Ку-ку-рі-ку!

Мета: удосконалювати навички ходьби й бігу, виконувати дії згідно слів пісеньки; розвивати увагу, спритність.

Хід гри. Діти сидять на стільчиках, розташованих в одному кінці зали.

Квочка вивела курчаток

В сад зелененький пограти,

(Діти виходять на середину зали).

Курчаточка грали,

Крильцями махали.

(Піднімають і опускають руки)

Ко-ко-ко , ко-ко-ко,

Ви за мною йдіть рядком,

(Крокують за дитиною, яка зображує квочку)

Крильця підіймаєм,

Сонечко вітаєм!

(Піднімають руки)

Дзьобик долу опускаєм,

Та й зернята пошукаєм,

(Присідають, стукають пальчиками по підлозі)

І поп’єм водиці

Чистої з криниці.

(Виконують нахили тулубом уперед)

За словами: «Раптом півник вибігав, всіх курчат в курник зганяв» діти біжать і сідають на стільчики.


Кiлькiсть переглядiв: 110